Бути вільним – означає бути самим собою. «Людина – це свобода» – це друга найважливіша теза екзистенціалізму. По-третє, людина не тільки відповідає за себе, а й за увесь світ. Людина своїми вчинками вибирає своє оточення, truedetective.agency вибираючи – формує його. Світ людей залежить від людини, вона сам його створює. Людина самотня і у своєму виборі, і у своїй свободі, і у своїй відповідальності, їй немає на кого покластися («Бог мертвий!»).
Дотримувався головного принципу емпіризму — всі наші знання є похідними від нашого чуттєвого досвіду “Мої власні про позиції спостереження завжди будуть останнім “критерієм”, — заявляв Шлік — “Що я бачу, то бачу! Конфуцій, Кун Фуцзи (552—479 до н.е.) — китайський мислитель, засновник конфуціанства, релігійно-філософського вчення, яке заклало духовні підвалини китайської нації і культури. — згармонізувати відношення між людьми. Проповідував п’ять добро-чинностей — мудрість, гуманність, повага до старших, мужність і вірність. Поєднуючи елементи даосизму і буддизму, конфуціанство було офіційною ідеологією Китаю. Дійшли в записах учнів (“Лунь юй”).
Великі соціальні групи (мікросоціальні спільноти) — довготривалі, ста лі спільноти людей, що існують у масштабах усього суспільства. Антитетика— метод зведення суперечливих тверджень (тез, антитез) жодному з яких неможливо надати переваги. Антитеза (грец. antitesis — протиставлення) —твердження, яке заперечує тезу (вихідне твердження). Альтруїзм — моральний принцип, в основі якого бажання блага іншому. Г засвоєнні сонячної енергії рослинами й передача її по ланцюгах живлення. Реєструючись, ви погоджуєтеся з угодою користувача та політикою конфіденційності. – залишає Московський університет на знак протесту проти антидемократичних дій уряду й переїжджає в Петербург.
Первинні— згідно з вченням матеріалістів XVII—XVIII ст. (Гоббса, Локка) — якості, притаманні самим речам і можуть бути описані механікою (протяжність, величина, фігура). Неопозитивізм— один із основних напрямів філософії XX ст., сучасна форма позитивізму. Метафізика— умоглядне вчення про найзагальніші види буття — світ Бога й душу. Кількість— число величина, чисельна визначеність, відмінність речей однієї якості (вага довжина) або міра сукупності речей однієї якості.