Деякі вчені вважають, що «Конституція Пилипа Орлика» була розроблена та прийнята як політико-правовий акт, що мав регламентувати принципи формування і функціонування влади та територіальний устрій Війська Запорозького. У виробленні окремих положень документу брали участь К. Гордієнко, Д. Горленко, А. Войнаровський, І. Ломиковський, Ф. Мирович, І.
Рабіновича, полягає у тому, що вони в стислому вигляді, концентровано відображають найсуттєвіші риси права, є його квінтесенцією, «обличчям» [15, с. За сучасною термінологією староукраїнську (руську) мову визнано офіційною мовою – мовою державного управління, законодавства, судочинства. Водночас саме ця мова, як свідчать інші юридично-політичні документи в діякронії, відігравала інтеграційну роль у межах окремої держави ВКЛ в політичній, соціальній та культурній сферах, себто була державною [13, с. Сучасні дослідники, які досліджують еволюцію руської (української) мови, звернули увагу на мову правових документів на їхній метамовний контекст, що визначають статус мови як основного виміру її суспільної позиції [13, с. Оскільки гетьман мав обиратися Генеральною Радою і його особу мав затверджувати протектор (шведський король), то головною причиною укладення угоди між П. Орликом і старшиною (5 квітня 1710 року) було прагнення останньої не допустити посилення гетьманської влади в майбутньому. У статті VІІІ вказано, що «доповідати Ясновельможному гетьману про всі державні, військові справи повинні генеральні особи, які відповідно до служби постійно перебувають при гетьманові, а не слуги хатні».
Павловський// Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля. У Віснику Львівського національного університету, серія “Іноземні мови” розглянуто питання словотвору, семантики, синтаксису, контрастивної лінгвістики https://www.0642.ua/list/409894 англійської, німецької, французької, іспанської та класичних мов. Окремі статті висвітлюють проблеми філософії мови, мовознавчі традиції у Львівському університеті, сучасні методики викладання іноземних мов.
Попович, В. Інформаційна культура як чинник національної інформаційної безпеки (організаційно-правовий аспект)/ В. Сутність інформаційної безпеки в умовах входження України до глобальної кіберцивілізації/ В.
Марущак // Журналіст України. Законодавче забезпечення стратегічного державного управління в Україні/ І.Б. Жиляєв // Теорія і практика інтелектуальної власності. Ризики національної системи освіти у зв’язку з приєднанням до Світової організації торгівлі/ І.Б. Жиляєв // Віче.
Яременко // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. Організаційно-правовий захист персональних даних/ В.М. Брижко // Бюлетень з обміну досвідом роботи. – № 144. Сучасні технології в правоосвітній діяльності/ В.
